НАВІЩО МОЇЙ ДИТИНІ ПЛАСТ? Про що запитують батьки…№1

                        У формі запитань та відповідей у книжці подано найактуальнішу інформацію про Пласт — Національну cкаутську організацію України, її структуру, форми праці, життя пластунів в Україні та за її межами. Для широкого кола читачів. До написання книги мене спонукали запитання батьків, які вперше приводили до Пласту своїх дітей; запитання, які з року в рік повторювалися. Для того, щоб допомогти батькам і всім, хто цікавиться Пластом зрозуміти, для чого створена і діє ця організація та чи насправді вона потрібна їм та їхнім дітям, і була написана ця книга. У ній використані питання, що їх свого часу ставили мені батьки майбутніх пластунів, мої співробітники, працівники державних структур, педагоги, сусіди, родичі і зовсім незнайомі люди. Назва книги — питання, яке свого часу поставила я собі і відповіла на яке цією книгою, відповідаю своїм життям та життям моєї доньки Катрусі. Марічка Артиш.

 Хто такі пластуни?

 Нещодавно я запропонувала відповісти на це питання учням однієї із шкіл Івано-Франківська. На їхню думку, пластуни — це звичайні люди, які мають «життєрадісні очі, червоні щічки та вуха як вуха», а їхньою найбільшою мрією є «зійти на Еверест» та «щоб Україна була могутньою державою». Перших троє пластунів побували на Евересті ще у 1999 році.

 Збудувати могутню державу? Тисячі пластунів у всьому світі роблять для цього чимало, і Ви можете їм в цьому допомогти, адже могутність держави визначається передовсім її молодим поколінням, нашими дітьми.

 Пластуни — це те, що були піонери?

 Плаcт — Український Скаутінґ — заснований у 1911 році Іваном Чмолою (студент Львівської Політехніки, пізніше — сотник УСС), Петром Франком (син Івана Франка, вчений-хімік) та Олександром Тисовським (викладач біології Академічної гімназії у Львові). Датою створення організації вважається 12 квітня 1912 року — день складення першої Пластової Присяги. У той час в царській Росії існувала організація російських скаутів. В 1922 році Надія Крупська, дружина вождя російських комуністів Леніна, ініціювала створення за моделлю світового скаутінґу організації «піонерів». Фактично, це була ідеологічна структура при ЦК ВКП(б), завданням якої було виховання молодого покоління в дусі вірності партії, ненависті до «класових ворогів». Після її утворення скаутську організацію було ліквідовано, а тисячі скаутмайстрів знищено. Це не єдиний такий приклад. Нацистський «гітлерюґенд» — ще одна із спроб використання скаутської методи в інтересах політичної партії. Пласт — неполітична та позаконфесійна організація. Основу пластової ідеології, за зразком скаутської, складають вірність Богові й Україні, допомога іншим, життя в природі, самовиховання, дотримання Закону. Мета Пласту — виховання доброго громадянина, провідника суспільства в усіх сферах життя. Недарма тепер серед пластунів є Владика Любомир Гузар, історик Орест Субтельний та інші.

 Що таке «виховання… провідника»?

 У пластовому журналі «В дорогу з юнацтвом» за 1962 рік є розповідь одного пластуна: Я зручно сидів перед телевізором і дивився фільм. До кімнати зайшов батько, до кімнати зайшов батько, він якраз закінчив відгортати сніг. Глянув на мене загадково і сказав: «До завтра, напевно, забудеш що це за фільм. А коли б зробив щось таке про що пізніше пам’ятав би щонайменше років 20 літ… І, що найважливіше, відчував би задоволення кожного разу, як про це згадаєш? Це не забере і 20 хвилин». Я зацікавлено глянув на батька: «Що ж це таке?». «Глянь, старенька пані, наша сусідка, не виходила ще сьогодні з хати. Доріжка біля її хати під снігом. Чи не варто б відгорнути їй сніг, але так, щоб вона не знала. Хто це зробив?» Я зробив це за 15 хвилин. Сусідка ніколи не довідалася, хто це зробив, хоч розпитувала всіх навколо. Кожного разу, як згадує про це – відчуваю глибоке задоволення. Батько добре порадив. «

 Терміни «лідер», «лідерство», які останніми роками дуже часто використовуються у нашому суспільстві, стали популярними і буденними словами, що в свідомості людей набувають найрізноманітніших значень. В Пласті ми акцентуємо свою увагу на понятті «провідництво», свого часу доволі знаному в українському суспільстві.

 Провідник, в нашому розумінні, прагне не стільки «бути першим», скільки повести за собою, показати шлях до змін на краще. Не завжди йому вдається пройти його до кінця разом з іншими, але успіх інших у тому, що свого часу вони пішли за ним! (згадайте хоча б пророка Мойсея, легенду про Данко, або історію Вільяма Волоса, знаного нами більше завдяки к/ф «Хоробре серце»).

 Деколи на життєвому шляху нам трапляється людина, яка має на нас тимчасовий, Але вагомий вплив через слово поради, розуміння чи підбадьорення. Інколи ми самі стаємо «провідниками», навіть не усвідомлюючи сили свого впливу на інших. Провідник – це також той, хто Бере життя іншого і каже: «Я хочу допомогти тобі пройти цей шлях».

 Приклад однієї з рис провідника можна знайти в історії про те, як маленький хлопчик і його батько йшли кам’янистою стежкою вздовж дороги. Хлопчик спіткнувся і впав, а тоді подивився на батька і запитав: «Тату, чому ти не дивися, куди я йду?» Одне із завдань провідника – дивитися, куди йдуть інші.

 Ми намагаємося стимулювати дітей і юнацтво ставати кращими, прагнути досконалості. Не всі з нас можуть бути провідниками, але всі можуть – ЛЮДЬМИ!

МАРІЧКА АРТИШ

Материал предоставил на сайт Андрей Иванюк.

Теги: Пластуны